8 травня 2026 року відбулася IХ Міжнародна науково-практична конференція з міжкультурної комунікації та перекладознавства. У 2026 році захід, організований кафедрою іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, набув особливого статусу, адже був приурочений до славного 40-річного ювілею альма-матер. Обговорення актуальних питань з філології стало гідним внеском наукової спільноти у святкування ювілею нашого закладу.
У вступній промові модератор конференції, професор Костянтин Мізін, наголосив на широкій географії учасників. Цьогоріч до обговорення долучилися понад 130 представників як вітчизняної, так і міжнародної наукової спільноти, зокрема: Чеська Республіка (Пльзень та Брно), Австрія (Лінц), Італія (Салерно), Туреччина (Ізмір), Норвегія (Осло), (Люксембург), Фінляндія (Йоенсуу), Швейцарія (Женева), Швеція (Умео), Польща (Ряшів та Слупськ). Співорганізаторами конференції виступили: Асоціація українських германістів, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, Україна), Донецький національний університет імені Василя Стуса (Вінниця, Україна), Західночеський університет (Пльзень, Чехія), Університет Салерно (Салерно, Італія), Університет Докуз Ейлюль (Ізмір, Туреччина), Поморський університет в Слупську (Слупськ, Польща).
Урочисте відкриття конференції розпочалося з вітальної промови ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура. У своєму виступі очільник закладу закцентував увагу на стратегічному значенні міжнародних наукових платформ для обміну досвідом та розвитку сучасної науки. Також до вітальної частини конференції долучилися: президент Асоціації українських германістів Алла Паславська, декан факультету іноземної та слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса Олена Білецька; декан факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Оксана Тютюнник та декан факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Анатолій Клименко.
На пленарному засіданні обговорювали актуальні проблеми міжкультурної комунікації та перекладознавства.
Зокрема, з цікавими доповідями виступили закордонні учасники: постдокторант, дослідник проєкту ReTra, університетський лектор Університету Східної Фінляндії Юхо Суокас (Juho Suokas) та Еса Пенттіля (Esa Penttilä) старший викладач англійської мови та перекладу, головний дослідник (PI) проєкту ReTra Університету Східної Фінляндії (Йоенсуу, Фінляндія). Науковці ознайомили учасників конференції з темою дослідження «Multilingualism and translation in research work». У доповіді було наголошено, що без володіння іноземними мовами та навичок перекладу сучасний науковець залишається в межах локального контексту, тоді як багатомовність робить його дослідження частиною глобального діалогу.
Олександр Капранов (Oleksandr Kapranov), доктор філософії, доцент, асоційований професор університетського коледжу «Норвезький педагогічний університет NLA» (Осло, Норвегія), у доповіді на тему «Discourse markers in Kemi Badenoch’s speech on the war in Ukraine» дослідив, як британська політикиня Кемі Бейднок використовує допоміжні слова та вирази (дискурсивні маркери) для вибудовування переконливої політичної позиції щодо України.
Анна Огаркова (Anna Ogarkova), доктор філософії, наукова співробітниця Швейцарського центру дослідження емоцій Університету Женеви (Женева, Швейцарія), виступила з доповіддю на тему «Of Words as Swords: How metaphors of anger change in wartime», у якій акцентувала увагу на трансформації мови під впливом екстремального стресу та бойових дій. Основна ідея її дослідження полягає в тому, що під час війни мова перестає бути лише засобом комунікації й стає інструментом боротьби.
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академік Академії наук вищої школи України (Харків, Україна), Олександр Ребрій презентував тему доповіді «The ‘language’ of consecutive interpreting: Ukrainian experience and European tradition». Науковець дослідив специфіку послідовного перекладу не просто як механічного відтворення слів, а як особливу інтелектуальну «мову» – систему символів, стратегій та професійних стандартів.
Гелі Тіссарі (Heli Tissari), доктор філософії, доцент Університету Умео (Умео, Швеція) виступила з темою доповіді «Revisiting words for emotions in the history of English: An overview, with a special focus on conceptual metaphor». Дослідниця присвятила свою роботу переосмисленню еволюції емоційної лексики в історії англійської мови, зосередивши основну увагу на ролі концептуальної метафори.
Доктор філософії, професор кафедри німецької мови Інституту педагогіки Приватного університету педагогіки, Єпархія Лінц (Лінц, Австрія) Борис Благак (Boris Blahak) презентував своє дослідження на тему «Von der Ein– zur Zwei– und Regionalsprachigkeit: Traditionen und Grenzüberschreitende Neuakzente der Choden–Literatur des Böhmerwaldes», висвітлюючи трансформацію мовних парадигм у літературній традиції Ходщини: від консервативної одномовності до сучасних практик двомовності, що формують нові транскордонні смисли в культурі Богемського лісу.
Роланд Вагнер (Roland Wagner), доктор філософії, доцент кафедри інших іноземних мов педагогічного факультету Університету Масарика в Брно (Брно, Чехія), розкрив тему «Sprachkontrastierung und signematische Ränge/Contrastive Linguistics and the Hierarchy of Significant Units in Language», в якій науковець дослідив та проаналізував взаємодію зіставної лінгвістики та сигнематичних рівнів, зосередивши увагу на ієрархічній структурі значущих одиниць мови.
Агнешка Уберман (Agnieszka Uberman), доктор габілітований, доцент кафедри прикладної та когнітивної лінгвістики Ряшівського університету (Ряшів, Польща), ознайомила з темою доповіді «Emotions in the foreground: The semantic frame of JOY». Її дослідження фокусується на тому, як у мові структуроване наше уявлення про позитивні емоції, зокрема про радість. Використання поняття «семантичний фрейм» означає, що радість розглядається не просто як окреме слово, а як сценарій або система взаємопов’язаних елементів.
Подальший розгляд проблемних питань відбувався у межах секційних засідань, що об’єднали дослідників з України та з-за кордону. Роботу секційних засідань координувала модераторка Євгенія Костик.
Організатори конференції доклали всі зусилля, аби в нинішніх умовах конференція відбулася. Тому, хотілося б відзначити оргкомітет кафедри іноземних мов, перекладу та методики навчання у підготовці цього заходу, зокрема: Костянтина Мізіна, Любов Летючу, Євгенію Костик, Наталію Борисову, Світлану Дуброву, Тетяну Заболотну, Юлію Молоткіну, Валерія Савчука, Наталію Сердюк, Олесю Скляренко, Ніну Христич, Анну Христюк, Марину Шемуду, Людмилу Согу та Володимира Артюха.
За чіткість і злагодженість роботи окремо дякуємо відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю!
Пресцентр кафедри іноземних мов, перекладу та методики навчання