18 вересня 2019 року у літературній вітальні філологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» було відзначено 250-ту річницю дня народження видатного письменника, основоположника нової української літератури – Івана Петровича Котляревського. У підготовці свята взяли участь студенти І-ІІІ курсів філологічного факультету спеціальності «Українська мова та література», а організатором та ідейним натхненником стала завідувачка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання, доктор філологічних наук професор – Галина Мазоха.
Усі ми ніби поринули у минуле, з допомогою студенток ІІ курсу Софії Шевченко та Поліни Борисової, пригадавши основні віхи життя й творчості письменника. У свою чергу, студент ІІ курсу Віталій Сирай продемонстрував свій акторський талант, прочитавши напам’ять уривок з невмирущої поеми Котляревського «Енеїда».
Але не лише декламуванням можуть похвалитися наші студенти, а й тим, що з легкістю пишуть власні поезії – зокрема й пам’яті Котляревського. як це зробила студентка ІІ курсу Дарина Кириленко. Пропонуємо оцінити її й Вами:
«Еней був парубок моторний,
і хлопець хоч куди козак”.
Коли рядок цей чудотворний
про себе тільки подасть знак,
усі одразу розуміють
про кого мова тут іде,
чиї думки для нас ясніють,
хто вічне слова нам пряде.
О Котляревський, о Іване!
Літературний батьку наш,
Ви путь до мови нам відкрили,
Ви показали нам все те,
Що так завзято всі таїли.
Тож ми Вам дякуєм за це.
А мовою своїх героїв
любити нас навчили Ви
Не ріки дивних тих напоїв,
а слово рідної землі.
І дівчина із-під Полтави,
і гарний парубок Еней-
це все вони нам показали,
що є ще люди між тіней.
Гей,батьку наш літературний,
ми дякуємо Вам за нас,
нащадків,викоханих в слові,
за яке боровся ще Тарас!
Ми дякуємо за Наталок,
дівчат сміливих,бойових.
І за Енеїв мужніх й вірних,
які постали наче з книг!
О Котляревський, О Іване!
Ви помоліться там за нас,
а ми українці,народ чемний,
ще довго будем пам’ятати Вас!»
…видається, цій поезії таки вдалося розкрити перед нами невмируще поетове слово, розбурхати почуття й вкотре переконатися, якими талановитими є наші студенти.
Не менш зворушливим видався виступ студентки ІІІ курсу групи Інни Білявської, яка розчулила слухачів прекрасним декламуванням поезії Сапфо, переклад якої зроблено Іваном Котляревським. У свою чергу, ще одна третьокурсниця, талановита співачка Аліна Набухотна виконала пісню Наталки Полтавки з однойменної п’єси митця, зумівши інтерпретувати темперамент героїні, її український характер, а також зачарувати присутніх своїм голосом. Певно, навіть Іван Петрович Котляревський був би зворушений її співом.
Упродовж свята ми вкотре мали змогу переконатися, що студенти філологічного факультету дуже різносторонні, розвинуті й талановиті. Вони вміють поєднувати навчальний процес зі студентським життям та урізноманітнювати його справді цікавими та корисними подіями.
Ніколи не забувайте слова Івана Петровича Котляревського: «Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш». Слова ці промовляють до нас про те, що ми – люди, ми – українці і завжди повинні ними залишатися. Закликаємо Вас долучатися до нашої літературної вітальні філологічного факультету, урізноманітнювати життя та долучати всіх до правдивого та щирого українського слова.
Вікторія Савчук,
студентка ІІ курсу філологічного факультету, групи У-21
