31 березня 2025 року у Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка відбулися Всеукраїнські наукові онлайн-читання «Письменник і національний спротив…» до 90-річчя з дня народження письменниці Галини Гордасевич, на яких, у онлайн-форматі, виступила професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ганна Токмань.
Галина Гордасевич (1935-2001) – знана письменниця, поетка і прозаїк, філолог, громадська діячка, яка, як і її батько священник, зазнала репресій за радянських часів, мусила жити в Донецьку, а не на рідній Волині, працювати робітницею на заводах. Але попри все писала, вчилася, у 1983 р. стала членом Спілки письменників. Відомі її книги, наукові, публіцистичні, художні: «Степан Бандера: людина і міф», «Силуети поетес», «Пора почуватись великим», «Ноїв ковчег», «Соло для дівочого голосу», «Стати на повен зріст» та інші.
Борис Степанишин (1925-2004) – також зазнав репресій, він – учений-методист, педагог, автор першої системної методики навчання української літератури у відновленій Українській державі. 2 квітня у Рівному, у Залі камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, відбулася Урочиста академія, присвячена 100-річчю від дня його народження. Наукові книги педагога-філолога є актуальними нині: «Викладання української літератури в школі», «Всеобіймаючі очі України: Іван Франко та Олександр Довженко», «Дивоцвіт України: Леся Українка в школі» та інші.
Професорка Ганна Токмань знала обох цих особистостей не лише за їхніми працями, а й особисто. Вона зустрічалася з Галиною Гордасевич на заходах у Києві, Донецьку й Бердянську, протягом багатьох років листувалася з Борисом Степанишиним. 
Виступ переяславської вченої на пошанування Галини Гордасевич був присвячений її інтимній ліриці, зокрема циклу «Станція Ворожба» – талановитій магічно-сугестивній поезії, сучасній, розкутій і водночас закоріненій у найдавніші пласти національної культури.
Постать Бориса Степанишина також була представлена на великому екрані у залі в Рівному. Його згадували як першого українського вченого, який змінив методику навчання літератури, заклав принципи демократизму і національних цінностей у її основу.
Пресцентр кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання