28-29 листопада 2024 року за ініціативи кафедри української лінгвістики і методики навчання й кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Теоретична і дидактична філологія: надбання, проблеми, перспективи розвитку».
У конференції взяли участь понад 150 учасників з Києва, Рівного, Тернополя, Житомира, Херсона, Одеси, Полтави, Луцька, Сум, Кропивницького й багатьох інших міст України – провідних фахівців у галузі мовознавства, літературознавства, теорії та методики навчання української мови і літератури, які обговорили сучасні виклики й перспективи розвитку філологічної науки й освіти.
На початку зібрання з вітальними словами до учасників звернулися: ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур наголосив на важливості підтримки наукових ініціатив навіть у складних умовах сьогодення; проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності доцент Василь Дудар і декан факультету української та іноземної філології професор Оксана Тютюнник підкреслили, що багатогранність тематики конференції віддзеркалює актуальність обговорюваних питань і дає можливість осмислити виклики сучасного суспільства крізь призму філології та міждисциплінарного підходу.
Також особливі думки та ідеї пролунали від поважних колег із-за кордону: доктора філософії (PhD), старшого викладача кафедри богослов’я Ліверпульського університету Хоуп Тараса Хомича (Велика Британія), який наголосив на важливості збереження академічної свободи та міждисциплінарного підходу у сучасних наукових дослідженнях; хабілітованого доктора, доцента, проректора з наукової роботи Державного педагогічного університету імені Іона Крянге Діани Антокі (Молдова), яка закцентувала увагу на важливості міжнародного наукового співробітництва у створенні умов для розвитку освіти і науки, підкреслила роль спільних досліджень у розв’язанні глобальних викликів та наголосила на необхідності підтримки молодих науковців у їхньому прагненні досягати нового.
Слід зауважити, що хоч професор Вищої школи імені Фернандо де Лос Ріос Хосе Антоніо Моралес (Іспанія) та виконавчий директор Стамбульського фонду науки і культур Саїд Юджи (Туреччина) через непередбачені обставини не змогли долучитися особисто до участі в заході, проте надіслали на адресу всіх учасників конференції теплі вітання та слова підтримки й побажали плідної роботи, натхнення та нових наукових відкриттів.
Надалі учасники мали можливість послухати змістовні пленарні доповіді визнаних учених у царині філології, журналістики, лінгводидактики, теорії та методики навчання літератури: професор Наталія Грицак (Тернопільський національний університет імені В. Гнатюка) представила доповідь про формування ключових компетентностей учнів засобами підручника української літератури; професор Сергій Омельчук (Херсонський державний університет) поділився сучасними методиками засвоєння норм нової редакції «Українського правопису»; професор Ольга Новікова (член Національної комісії зі стандартів державної мови) окреслила актуальні питання напрацювання стандартів державної мови; професор Олена Семеног (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка) розповіла про інноваційний підхід до фахової практики магістрів-філологів в умовах війни; професор Марина Навальна (Національний університету біоресурсів і природокористування України) запропонувала свій унікальний підхід до розгляду питання розширення сфери застосування тематичної лексики в мові сучасних українських масмедіа; професор Ольга Караман (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) розкрила особливості розвитку соціально-емоційних навичок студентів-філологів на заняттях мовознавчих дисциплін; професор Ганна Токмань (Університет Григорія Сковороди в Переяславі) представила власне бачення ключових питань екзистенціально-діалогічної шкільної інтерпретації різнотипних мілітарних мотивів у ліричному творі. Свої наукові напрацювання представили й інші поважні гості: професори Марія Личук, Людмила Овсієнко, Михайло Вінтонів (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), професор Оксана Кучерук (Житомирський державний університет імені Івана Франка), професори Ірина Кучеренко, Лідія Мамчур (Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України), доцент Катерина Хома (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського) й ін.
Пленарне засідання, висвітливши важливі аспекти розвитку філологічної науки, освіти та культури, стало джерелом натхнення для подальшого перебігу конференції. Продовженням роботи стали секційні засідання, на яких учасники презентували власні дослідження та обмінювалися думками. До обговорення актуальних питань у межах напрямів конференції («Виклики і тенденції розвитку дидактичної філології у цифрову епоху», «Мова у глобалізованому світі: просторово-часові трансформації», «Мовно-літературна освіта в умовах багатокультурного середовища», «Естетичні концепти літературно-критичної полеміки: культурологічні, літературознавчі дискусії», «Тенденції сучасного літературознавства: український та міжнародний контексти») долучилися не лише провідні науковці та експерти, а й учителі української мови і літератури, викладачі коледжів, докторанти, аспіранти, студенти та інші представники академічної спільноти, що засвідчило широкий інтерес до тематики конференції.
Наостанок організатори й модератори конференції (професор, завідувач кафедри української лінгвістики і методики навчання УГСП Олена Кулик та доцент, завідувач кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання УГСП Юлія Бродюк – прим.авт.) висловлюють щиру вдячність всім учасникам, гостям за активну участь, цікаві доповіді та плідну співпрацю. Слова вдячності за синхронний переклад, який забезпечив високий рівень взаєморозуміння та ефективної комунікації між учасниками конференції адресуються доценту кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання Олесі Скляренко, за організацію важливих міжнародних контактів, що сприяли проведенню конференції на високому рівні та забезпечили можливість участі представників з різних країн – керівниці відділу міжнародних зв’язків Валентині Крикун.
Ця подія вкотре довела, що наукова спільнота має сили та натхнення для пошуку нових шляхів розвитку навіть у найскладніших обставинах. Далі буде.
Пресцентр факультету української та іноземної філології
