8 жовтня 2024 року в читальній залі КЗ «Переяславська публічна бібліотека» вшанували пам’ять краянина Володимира Дарди (6.10.1924 – 17.07.1992), який багато писав про наш край та бував у Переяславі, у дні його 100-річчя. Професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ганна Токмань виступила з доповіддю про індивідуальний стиль письменника.
Пам’ятний захід провів його почесний житель Переяслава, член Національної спілки письменників, поет Олег Коломієць (псевдонім – Олег Князенко). Його доповідь містила віхи життєвого шляху Володимира Дарди: з 16-річного віку учасник Другої світової війни, випускник Київського університету імені Т.Г.Шевченка, редактор провідних видань столиці, член Спілки письменників України з 1983 р. Олег Родіонович поділився спогадами про товаришування з Володимиром Івановичем, показав книги з дарчими написами, познайомив з основними творами автора – нарисами, повістями, романами: «Земля, яку сходив Тарас», «Його кохана», «Повернення з пекла», «Безодня серця», «Сніг на зелене листя», «Переяславські дзвони». Наостанок виступу прочитав свої улюблені вірші Дарди-поета зі збірки «Не забувай…».
Професорка-літературознавець Ганна Токмань окреслила місце письменника в художньому просторі, підкресливши його належність до авторів масової літератури і водночас відзначивши виразний індивідуальний стиль митця. На прикладі повісті «Безодня серця» (1972) вчена показала майстерність автора в цікавому, драматичному сюжетотворенні, життєвості ситуацій, вираженні народної мови і моралі. У фокусі її дослідження була інтертекстуальність повісті: назва твору, епіграф, система персонажів, прийоми психологізму викликають алюзії творів Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» і «Земля», – В. Дарда своєрідно продовжив традицію національної психологічної прози. Також Токмань звернула увагу присутніх на поезію для дітей, яку також писав автор, прочитала вірші, захопивши всіх їх діалогічністю і патріотизмом.
Не залишились осторонь проведення й бібліотекарі – підготували виставку книг відомого автора, а місцеві музиканти виконали інструментальні та вокальні твори.
Старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав», член НСПУ Наталія Павлик зупинилася на Шевченкіані В. Дарди. Пролунали думки про повість «Його кохана», що розповідає про дружбу поета з княжною Вірою Рєпніною, книгу нарисів «Земля, яку сходив Тарас». Особливо цікавими були роздуми доповідачки про художньо-психологічну інтерпретацію історії написання Т. Шевченком вірша «Як умру, то поховайте…» 1845 р. в Переяславі, яку Дарда запропонував у романі «Переяславські дзвони».
Твори Володимира Дарди є цікавою сторінкою в національному письменстві, їх читають і досліджують сучасники.
Пресцентр кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання