«Уже понад тиждень як ми повернулися додому з Німеччини, де навчалися в університеті Hochschule Magdeburg-Stendal протягом 3 місяців, але й досі перебуваємо під приємними враженнями» – розпочинають свою розповідь та пригадують здобувачки І курсу магістратури факультету української та іноземної філології Тетяна Філімончук, Вікторія Дудла та Юлія Осипенко.
Завдяки міжнародній співпраці та програмі академічної мобільності, яка діє в Університеті Григорія Сковороди у Переяславі, дівчата отримали чудову змогу познайомитись із однією з найкращих у світі систем освіти, поглибити свої навички володіння німецькою та англійською мовами, зануритися у повсякденне життя німецького міста.
Пандемія коронавірусу, на жаль, внесла свої корективи у вже добре відпрацьований графік поїздок, а відтак, зі зрозумілих усім причин, виїзд студенток до останньої миті перебував під загрозою, проте завдяки небайдужості з боку керівництва обох партнерських університетів ситуацію було врятовано, а омріяній здобувачкам поїздці судилося розпочатися. «По приїзду, ми одразу розпочати знайомство з містом (цьому посприяв негативний результат ПЛР-тесту, завчасно зробленого в Україні). Одразу ж кудись поділися й напруга очікування, й тягар переживань й втома від виснажливого шляху» – пригадують дівчата.
У Hochschule Magdeburg-Stendal сковородинівські здобувачки мали змогу навчатися у носіїв мови на заняттях з англійської та німецької. На початку усі студенти здавали тест на рівень знання мови і, відповідно до своїх результатів, були поділені на різні групи. Наші студентки потрапили до різних груп як з німецької, так і з англійської мов, що стало чудовим поштовхом для їх ретельнішого заглиблення у мовне середовище. До слова, оскільки учасниками груп були студенти з абсолютно різних країн світу то спільною мовою для спілкування на заняттях була завжди лише мова, що вивчалася (англійська або німецька).
«Наше навчання у Магдебурзі відбувалося у рамках проєкту DAAD «Ost-West Dialog. Demokratie und unterkulturelle Kommunikation». Завдяки йому ми не лише глибше вивчали обидві іноземні мови, а й знайомились із особливостями перекладу; навчалися на базовому рівні працювати з програмами для професійного перекладу. А це, на нашу думку, – безперечно цінний досвід, поштовх для подальшого особистого розвитку у сфері вивчення іноземних мов» – зазначає кожна з трьох філологинь.
Слід зазначити, що викладачі німецького університету продемонстрували цілу низку цікавих та креативних моделей організації навчального процесу. І це незважаючи на те, що більшість занять проводилися в дистанційному режимі. Приміром, одним із прикладів такого творчого підходу було завдання зняти відео на довільну тематику. Єдина умова – це відео мало бути якісно озвучене англійською мовою.
«Хоч більшість студентів ми бачили виключно через камери своїх електронних пристроїв, нам вдалося побудувати тісний контакт з представниками різних куточків світу, як з нейтівами (себто, носіями мови – прим.авт.) так і, хто б міг подумати, земляками з України, який ми віднайшли за кордоном. Врешті, результатом таких знайомств, можемо назвати, наприклад те, що найяскравіше вкарбувалось в пам’яті: спільні вечори традиційної кухні. Таких було декілька, і наші друзі по-черзі готували свої традиційні страви; ми грали в настільні чи відео-ігри, багато розмовляли та просто гарно проводили час. Із багатьма ми настільки сильно здружились, що й досі підтримуємо зв’язок, що вже й говорити, про нас самих… Завдяки програмі, тривалому спільному проживанню, ми дуже добре вивчили одна одну та стали скоріше однією родиною, ніж просто близькими подругами» – навперебій розповідають Таня, Віка та Юля.
Віддаємо належне свідомій людиноцентричній позиції делегації з Переяслава, яка у зв’язку з карантинними обмеженнями вирішила не піддавати ризику ні себе, ні інших, а відтак не покидала кордонів Німеччини. І навіть попри це, вони все ж змогли, під час послаблення карантинних обмежень, відвідати чимало цікавих куточків «рідної» федеративної землі Саксонія-Ангальт, і навіть більше. Хоч і у самому Магдебурзі їм було на що подивитись, вони встигли познайомитись із такими містами, як Лейпциг, Галле, Постдам, Гамбург, Берлін. Крім того, на початку перебування українок в Німеччині, програмою була передбачена спільна з іншими іноземними студентами дводенна подорож до Sant Andreasberg (Харц), де їм пощастило відвідати гігантський комплекс для стрибків на лижах з трампліну «Skyfly». Завдячувати такій нагоді слід програмі з підтримки міжнародних проектів Buddyprogramm, яка існує в тамтешньому університеті.
Звісно ж, пристосовуючись до карантинних обмежень, організатори проекту мусили на ходу змінювати всі подальші заходи, проте вони чудово впоралися із цим непростим завданням: щонеділі проводилися інтерактивні онлайн зустрічі, а ще сковородинівки прийняли участь в акції «Подарунки від Миколая» з доставкою цих подарунків кожному бажаючому до місця ізоляції.
«Навчання в університеті Hochschule Magdeburg-Stendal – це дійсно унікальна можливість розширити свій кругозір, познайомитися з новими людьми та культурами, отримати поштовх для саморозвитку, відкрити нові перспективи на майбутнє. Така поїздка для кожної з нас це справді неймовірно важливий та, водночас, надзвичайно цікавий досвід. Не втомлюємося дякувати рідному факультету й університету за цю чудову нагоду» – підсумовують дівчата.
Прес-служба факультету української та іноземної філології