Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Наталія Черниш стала однією з учасниць наукового проєкту «Художня версія живої історії: письменники на війні».
У відеозвіті учасників наукового проєкту «Художня версія живої історії: письменники на війні» Наталія Володимирівна взяла участь з проникливою розповіддю про товариша по університету, воїна-поета Сергія Литвиненка, який учився і нині живе в Переяславі. Учена входить до наукової школи керівниці проєкту професорки Ганни Токмань.
Наталія Черниш процитувала і проаналізувала вірші Сергія Литвиненка, розповіла про нього як глибоку, патріотичну, талановиту особистість, порадила вчителям, як провести урок літератури рідного краю про творчість обдарованого й хороброго земляка.
Розповідь супроводжується світлинами, які вражають реаліями війни (У Бахмуті). Серед проаналізованих поезій і твір поета-воїна «ДШВ»:
ДШВ
(групі Філософа)
Жоден з нас не бажав би у домі війни,
Та прийшов час і стали до бою.
Ми не пустимо в хату з Кремля сатани
Доки б‘ються серця, є набої.
Ми умиємось кров’ю, та втопимо в ній
Зайд мерзенних, гнилих люте кодло.
Від багна відітремось, а от перегній
Буде в нас із кацапів та ордло.
Від чортів одягли ми натільні хрести,
Білі ж ворога ждуть в лісосмугах.
До кінця ми хрести свої будем нести,
Мужньо йдем за Філософом-другом.
Світла пам‘ять усім, хто поліг у боях…
Кожен був нам і другом, і братом.
Зорі їхні горять десь у кращих світах.
Мститься ворогу вісімдесята.
ДШВ – після пекла ми перші в раю.
З нами Бог – не страшні кулі й міни.
Ми ніколи своїх не лишаєм в бою,
Ми – десант Збройних сил України!
Пресцентр кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання