Факультет української та іноземної філології > Новини кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання > Професорка Ганна Токмань виступила на міжнародній науковій конференції в Рівному з актуальною й емоційною доповіддю про інтимно-мілітарну лірику поетеси-воїна Ярини Чорногуз

13 листопада 2025 року доктор педагогічних наук, професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ганна Токмань взяла участь у конференції  «Міжнародні тенденції та перспективи розвитку в освіті та науці в умовах глобалізації» до 100-річчя від дня народження академіка Степана Дем’янчука у місті Рівне.

Її доповідь на тему «Інтимно-мілітарна лірика як феномен української літератури: поезія Ярини Чорногуз» була присвячена сучасній мілітарній ліриці Ярини Чорногуз – Шевченківської лавреатки (2024), магістра-філософа, випускниці Києво-Могилянської академії, яка пішла добровольцем на московсько-українську війну, стала парамедиком, а потім розвідницею морської піхоти.

Переяславська вчена звернулася до витоків інтимно-мілітарної жіночої лірики в національній культурі – народних пісень, творчості Олени Теліги. Об’єктом її дослідження стали тексти збірки Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]» (2023), а саме твори: «[передпекло для сміливих]», «[про істину]», «[впізнання]» «[останнє Різдво]», «[український dance macabre]», цикл «[залишене в окупації]».

Доповідачка підкреслила красу, зраненість і силу душі ліричної героїні, яка молиться: «Боже дай сили далі / втрачати тих кого любиш / Боже дай сили відпустити кохання / залиш сили тільки на залізо кулі бинти / та ще тяжку ношу яку треба винести з поля бою». Поетеса пише про особливий сенс замовчаної, загубленої, залишеної любові на війні: «така замовчана любов / така загублена / хай буде хтось / хто тужитиме за тобою / поки кличеш мене на небо / брате по зброї».

Кохання як найяскравіший прояв життя; існування після смерті любого товариша по зброї як післяжиття, у якому він все одно йде попереду в бою, а ти маєш сили стріляти й рятувати інших – правдиве і мужнє інтимно-мілітарне слово Ярини Чорногуз.

Ганна Леонідівна продовжує досліджувати і пропагувати сучасну мілітарну лірику пера митців-воїнів, зокрема в рамках відеопроєкту «Художня версія живої історії: письменники на війні», який ви можете знайти час пригадати і переглянути цими вихідними.

Пресцентр кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання