Факультет української та іноземної філології > Новини кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання > Професорка Ганна Токмань виступила на вечорі-портреті, присвяченому 75-річному ювілею поета Олега Коломійця

6 вересня 2025 року своє 75-річчя відзначив поет, краєзнавець, перекладач, історик і почесний громадянин Переяслава Олег Коломієць. Напередодні у приміщенні музейних фондів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася тепла зустріч із ювіляром, яка зібрала його друзів, колег, близьких та поціновувачів творчості. На вечорі, що мав форму літературного портрета, виступила і професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ганна Токмань.

У ході виступу Ганна Леонідівна засвідчила ерудицію автора, міфологічний та романсовий струмені у стилі, талановиті твори для дітей, шляхетно-емоційну інтимну лірику. Ганна Токмань продекламувала свій улюблений вірш Олега Коломійця. який вважає одним із шедеврів української мілітарної поезії. Написаний давно, про події 100-літньої давності, твір нині знову актуальний. Вірш – як драма. Кожна строфа: ремарка і репліка героя – командира-військовика. Кульмінація – загибель, виражена завдяки апосіопезі. Мотив кохання вплетено алюзією старовинного романсу. Завершення – голос з-за межі, у якому мужність і кордоцентризм українського Героя.

Ліс. Поле. Тумани… Покопані шанці

І – тиша. Ні згуку, ні слова.

Так вип’ємо ж з вами, хоробрі гетьманці,

За чорнії брови!..

Густіші тумани. Води повно в шанцях

І армія знов наступа…

Так знайте, братове, мої сіроманці, –

Фортуна не вічно сліпа.

Знов вибухи, кулі свистять без угаву,

Десь там чутно клекіт Дністра.

Забудьте це пекло, оцю чорну драму,

Співайте, гей, браття! Ой, бра…

Знов – поле й тумани. Скривавлені шанці.

Козацька могила. Діброва…

Ну, пийте без мене, щасливі коханці!–

За чорнії брови!

Професорка передала вітання всіх університетських філологів і завершила виступ з цитуванням поетового рядка: «… у мене – ні багатства, ані «Фордів», А тільки – серце… руки… й дзвінкі вірші». Це більше багатство, на віки. Дякуємо, що пишете, обдаровуючи нинішніх і прийдешніх читачів. З роси і води, Поете!

Пресцентр кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання

 

hk4d

acegaming888

acegaming888

Barca138

plazaslot

acetoto888

slot qris

plazaslot

slot20

acetoto888

qq365

qq365

slot gacor

slot dana

pay4d

scatter hitam

pay4d

188bet

slot qris

slot gacor

tototogel

slot88

slot97

slot97

slot pulsa

slot97

EBET188

slot97