У багатьох країнах світу парламенти відомі не лише своєю законодавчою роботою, але й завдяки власним бібліотекам. Створені спочатку для того, аби забезпечувати обраних представників народу якомога новішою та повнішою інформацією, вони поступово еволюціонували від найбільших національних книгозбірень до інституцій, що надають широкий спектр інформаційних, експертно-аналітичних та навчально-тренінгових послуг широкому колу споживачів (науковці, журналісти, аспіранти, студенти, школярі тощо), у тому числі й електронним способом. Славиться серед інших і Баварська державна бібліотека, і сьогодні ми раді повідомити, що до неї передано чи не найновіші монографії докторок філологічних наук, професорок кафедри кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології нашого університету Галини Мазохи – «Листи українських письменників другої половини ХХ століття: діалог із читачем і часом» (2019) та Ганни Токмань – «Українська версія художнього екзистенціалізму: Б.-І. Антонич, В. Свідзінський, Т. Осьмачка в європейському контексті» (2020).
У монографії Галини Степанівни «Листи українських письменників другої половини ХХ століття: діалог із читачем і часом» на основі розлогого фактичного матеріалу комплексно осмислено приватне листування вітчизняних майстрів слова ІІ половини ХХ століття. Досліджено й синтезовано наукові підходи до епістолярного жанру; проаналізовано художньо-філософське осягнення буття людини в листах письменників; з’ясовано особливості літературних дискусій та полеміки у відкритих кореспонденціях; охарактеризовано епістолярій митців діаспори як реалізацію світоглядних та естетичних позицій останніх. Запропоновано нову інтерпретацію багатьох листів, які не потрапляли в поле зору дослідників. До видання введено також масив письменницьких кореспонденцій, які друкуються вперше.
Галина Мазоха, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри:
«Якось до нас з Ганною Леонідівною приїхав директор українського агенства «Книжкова біржа» Олександр Михалочок – уповноважений Баварської державної бібліотеки, і попросив, від їхнього імені, придбати наші монографії для парламентської бібліотеки Мюнхена. Проте ми їх подарували. Раді, що їх зацікавили наші роботи. Приміром, моя зробила це тим, що я звернулася у ній до архівів листів не лише материкової України а й діаспори. Тобто для них це є документальний матеріал – важливий і цінний. Якщо брати до уваги Німеччину, то їм це важливо, адже у моїй праці є інформація щодо письменників, які проживали в цій країні і працювали в МУРі».
У монографії Ганни Леонідівни «Українська версія художнього екзистенціалізму: Б.-І. Антонич, В. Свідзінський, Т. Осьмачка в європейському контексті» визначено поняття екзистенціальне літературознавство як напрям у науці про літературу та художній екзистенціалізм як складник екзистенціальної культури. Детально розглянуто філософське осмислення Мартіном Гайдеґґером поезії Фрідріха Гельдерліна; Габріелем Марселем – лірики Райнера-Марії Рільке; Альбером Камю – творчості поетів-бунтарів; Лотреамона, Артюра Рембо, Рене Шара. Авторка ставиться до філософії і поезії як до учасників діалогу, який досліджує. Національна парадигма українського художнього екзистенціалізму представлена аналізом художніх текстів поетів першої половини ХХ століття, а саме: Б.-І. Антонича, В. Свідзінського, Т. Осьмачки. Маючи досвід літературознавчо-філософської інтерпретації поезії Євгена Плужника (захищена кандидатська дисертація, є два видання монографії, примірник якої придбала Парламентська бібліотека США), Г. Л. Токмань здійснила нове дослідження, послідовно доводячи присутність художнього екзистенціалізму в українській культурі.
Ганна Токмань, доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор:
«Наскільки знаю, Олександр Михалочок приїздив до нашого університету, й з-поміж переяславських науковців зацікавився не лише придбанням наших з Галиною Степанівною монографій, а й ще певних авторів імена яких мені не відомі. Моя монографія зацікавила їх тому, що там розглядається творчість західноєвропейських філософів (Гайдехер, Марсель, Камю) – їм присвячено цілий розділ. Я їх розглядаю з науковим новаторством, в аспекті літературознавства. Коли ж розглядаю українських поетів то роблю це в європейському контексті, адже уся ця монографія аналізує українських та європейських екзистенціоналізм у його взаємозв’язках.
До слова, мою попередню монографію було надіслано до Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, а звідки один її примірник помандрував до парламентської бібліотеки Сполучених Штатів Америки за обміном».
Баварська державна бібліотека (нім. Bayerische Staatsbibliothek) — центральна бібліотека федеральної землі Баварія, одна з найбільш значущих європейських універсальних бібліотек. Розташована у місті Мюнхен на вулиці Людвигштрассе 16. Вона визнана важливою міжнародною науковою бібліотекою світового рівня. У співпраці з Державною бібліотекою в Берліні та Німецькою національною бібліотекою вона складає «Віртуальну національну бібліотеку Німеччини». Баварська державна бібліотека володіє одним з найважливіших у світі зібрань рукописів, найбільшою в Німеччини колекцією інкунабул, а також численними спеціальними колекціями (музичних видань, карт і образотворчих видань, видань з країн Східної Європи, Сходу та Східної Азії).
Колектив кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання, факультету української та іноземної філології, уся сковородинівська родина сердечно вітає Галину Степанівну та Ганну Леонідівну з цим вагомим успіхом. Зичимо Вам натхнення на подальші наукові розвідки. Ваші монографії варті того аби зайняти чільне місце у кращих кногозбірнях нашої Батьківщини та всього цивілізованого світу!
Прес-центр кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання