У позаминулий четвер, 25 березня 2021 року, відбулося засідання круглого столу «Методи навчання української мови: сучасний контекст», організоване відділом навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України. У заході, присвяченому пам’яті визначного вченого, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Біляєва Олександра Михайловича, активну участь взяла й докторка педагогічних наук, професорка кафедри української лінгвістики і методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Олена Кулик.
Учасники озвучили власні здобутки й окреслили проблемні питання, що виникають у сьогоденні, адже проблема добору методів навчання, учіння й викладання в умовах онлайнової освітньої комунікації не лише не втратила своєї актуальності, а й набула ще більшого значення. Незважаючи на те, що питання методів навчання на сьогодні, здавалося б, вичерпно висвітлені в науковій літературі, у практичному аспекті їхнього впровадження спостерігаємо хаос, невизначеність, невідповідність назв, змісту, підміну понять «метод», «прийом», «підхід», «технологія» й ін. Учені-лінгводидакти (Н. Голуб, О. Горошкіна, Н. Грона, Т. Груба, З. Бакум, С. Караман, О. Караман, Г. Корицька, О. Кулик, О. Кучерук, Л. Овсієнко, С. Омельчук, М. Пентилюк, Л. Попова, О. Попова, А. Попович, І. Хом’як й ін.) обговорили проблемні питання методів навчання української мови на сучасному етапі розвитку лінгводидактики; характеристики методів, їхніх назв, структури, функцій; розмежування/ототожнення методів і прийомів, критерії їхнього розрізнення; критерії ефективності методів й інші.
Зауважимо, що засідання круглого столу традиційно відбуваються щоберезня. Цінним є те, що впродовж кількох років учені-лінгводидакти намагаються увідповіднити й урівноважити мовну практику фахівців з фаховою термінологією в царині лінгводидактики, адже, як влучно зауважила Н. Голуб, «…хаос у терміносистемі – явище досить типове, спричинене почасти несформованістю цілісного бачення її у розрізі конкретної проблеми чи в загальнонауковому контексті».
У процесі обговорення науковці підтримали ідею промовиці про паспортизацію методів навчання. Зокрема було запропоновано такий стартовий варіант паспорта методу: назва (з обґрунтуванням, якщо є кілька варіантів назв), інші назви, родова ознака, суб’єкт діяльності, базові поняття, прийоми, переваги, недоліки, особливості застосування, психологічні характеристики, алгоритм дії, результативні показники (за таксономією Блума) й ін. Стартовий варіант паспорта методу викликав жваву дискусію й спонукав до роздумів.
Учені-лінгводидакти закликають усіх небайдужих долучитися до обговорення ідеї паспортизації, адже кожний метод може змінити результати викладання та навчання, якщо правильно використаний не лише у форматі традиційного навчання, а у межах перенесення освітніх послуг в онлайнове середовище.
Прес-центр кафедри української лінгвістики і методики навчання